Соціально-інтерактивний театр

Для одних театр — це життя;

для інших життя — це театр.

Костянтин Кушнер

 

У 2004 р. на базі ДНЗ «ЖВПТУ» для молоді училища був створений соціально-інтерактивний театр «Ми за здоровий спосіб життя» з метою ефективнішої просвітницько-профілактичної роботи серед учнівської молоді та співпраці з Міською молодіжною громадською організацією «Християнська спілка молоді YМСА».

Отже, давайте знайомитися! Трішки історії.

Хто ми? Що нас хвилює? Чого ми хочемо, про що ми мріємо?

Соціально-інтерактивний театр — унікальне явище, що роками плекається у ДНЗ «ЖВПТУ» і є вагомим внеском у втілення програми пропаганди здорового способу життя, розробленої педагогічними працівниками ліцею і «YМСА».

Як з’явилася ідея створення даного Театру?

Створений соціально-інтерактивний театр був першим кроком втілення проекту «Молодь обирає здоровий спосіб життя». Ідея передбачала своєрідний експеримент.

Хто входить до якісного складу Театру?

Керівником Театру є: художній керівник Опанасюк О.В., координатори: заст. дир. з НВихР Мельниченко Л.В.; “ІМСА”; психологічна служба. Учасниками Театру є учнівська молодь училища.

Які теми висвітлює Театр?

Теми, які обираються для створення програм широко розкривають назву Театру («Ми за здоровий спосіб життя») і показують справді об’єктивну реальність сучасного світу. Починаючи з 2004 року, керівниками і учасниками театру були розроблені,і проводилися інтерактивні  програми на соціальні теми: “Здоровим бути здорово”, “Квітка кохання – квітка життя”, “Оманливе щастя” і ін..

Спільна робота ДНЗ “ЖВПТУ” з YМСА у реалізації роботи Театру передбачає формування в учнівської молоді активної за формою та моральної за змістом життєвої позиції, мотивації на здоровий спосіб життя та найважливіші цінності сім’ї, роду.

Яке майбутнє чекає на Театр?

Експеримент, який був запропонований педагогічному колективу та учнівській молоді училища, з повною відповідальність можемо сказати, виявився вдалим, тому є упевненість, що спільній і постійній реалізації Театру бути.

Є надія, що він ще більше виросте за свої теперішні межі, і буде цікавим й для інших не лише навчальних закладів тощо.

Адже, як Августо Боаль (засновник «Театру пригнічених») говорив, що «театр – це форма знань: він повинен і може бути засобом трансформування суспільства. Театр може допомогти нам збудувати наше майбутнє замість того, аби просто чекати на це майбутнє…».